Микола Антонюк

Останнім часом в Україні почастішали провокації проти польських монументів. Так, за останні два місяці на польському військовому меморіалі, що знаходиться на Личаківському кладовищі, сталося три провокації. Зокрема, 4 листопада польські фанати сплутали кладовище з футбольним полем і запалили на ньому фаєри. Крім цього, 22 листопада правоохоронцями було затримано трьох польських студентів, які також планували підпалити фаєри на кладовищі. Під тиском незаперечних доказів вони були змушені піти на угоду зі слідством: заплатити штраф та залишили Україну. І останній інцидент стався 9 грудня, коли троє хуліганів намагалися зняти дерев’яні реставраційні щити навколо левів.
Як відомо, скульптури левів з’явилися на цвинтарі Орлят наприкінці 2015 року, і вже починаючи з того періоду час від часу невідомі особи здійснювали провокації щодо них. Повернення левів призвело до політичного скандалу, оскільки перевезення здійснили з ініціативи польського міністерства культури без погодження з відповідними українськими органами влади. Відтоді скульптури стояли закриті дерев’яними щитами.
Інциденти на Цвинтарі орлят засудило Польське товариство охорони військових могил, яке заявило, що це не місце для політичних демонстрацій, та подібні інциденти погіршують відносини поляків, котрі живуть у Львові, з українською владою.
З’являється питання: кому ж це все вигідно? Уся справа у російській гібридній агресії проти України та інтересах різних політичних сил на виборах. Правоохоронці довели, що за замовниками нападу на угорський культурний центр в Ужгороді та невдалими спробами нападів на єврейські організації у Львові стоять російські спецслужби. Їх мета – погіршити стосунки між Варшавою та Києвом, створити образ українця як фашиста та ксенофоба. Методи давно перевірені.
Росії вигідно продовжувати ескалацію польсько-українського конфлікту, саме тому, за російські кошти створено на території Польщі велику кількість громадських об’єднань та рухів проти України, які чітко заявляють про свою проросійську позицію, а саме: Національний рух (Ruch Narodowy), Табір великої Польщі (Obóz Wielkiej Polski), національно-радикальний рух «Фаланґа» (Organizacja Falanga), партія «Зміна» (ZMIANA).
Крім цього, у Польщі активно діє низка антиліберальних організацій, котрі часто співпрацюють між собою на ґрунті пропутінської симпатії та антиукраїнських настроїв. Висловлювання представників цих угруповань свідчать, що політика Путіна, а отже і російська пропаганда, у тому числі й в Польщі, знаходить підтримку у певних колах. Саме тому, основним нашим завданням є активна боротьба проти спільного російського агресора та ліквідація будь-яких антипольських чи антиукраїнських проявів на території нашої держави, та нашого сусіда – Польщі.