Микола Антонюк

9 лютого 2019 року в польському місті Щецин відкрито пам’ятник «жертвам українських націоналістів 1939-1947 років». Згідно польського прес-релізу пам’ятник «вшановує пам'ять тисяч поляків, жителів Волині та Малої Польщі, жертв геноциду», який, нібито, був здійснений в 1939-1947 роках учасниками українсько-партизанського руху, членами ОУН, бійцями УПА.


При цьому польська сторона уникає висвітлення історичних фактів стосовно жертв з числа українського населення від рук польських повстанців. Вказана подія викликала неабиякий резонанс в західних регіонах України. Напевно “ляльководи” згаданого «творіння» забули, що пам’ятник – це своєрідне нагадування про трагічне або героїчне минуле, пробудження у сучасників почуття гордості або печалі. У цьому ж випадку, - це просто провокування ненависті до українців.


Слід згадати, що Волинська трагедія – це одна з найбільш страшних та суперечливих подій в історії не лише Польщі, а й України. Виникає ж питання, кому може бути вигідна така міжнаціональна ворожнеча між сусідніми країнами як Польща і Україна? Звісно ж, відповідь на це питання і так очевидна, як же не може втрутитись в такі дружні відносини країна-агресор….Росія, саме для якої і є вигідним цей конфлікт, щоб тим самим посіяти серед міжнародної спільноти міфи про “геноцид” поляків на території України.