З початку збройного конфлікту на сході України почали з'являтися віруси, які спрямовані на руйнацію українського суспільства знизу. Залежно від території ці віруси мають свої особливості. Всі вони направлені в один бік — розвалити Україну як державу, привести таку корозію в українське суспільство, де би всі воювали з усіма і не можна було забезпечити ніякої керованості.
Україна робила кілька спроб вийти з кремлівської матриці вертикальних структур і контролю, але лише після Революції Гідності почалася справжня децетралізація. За два роки процесу створено класичні муніципалітети, а бюджетна децентралізація пройшла глибше, ніж у багатьох країнах Європи. Тобто Україна почала виходити із матриці, яка була для неї передбачена, і в цей момент активізувалися віруси, які були впроваджені в Україну ще раніше.
Одним з них є вірус федералізації, який особливо жорстко розкручувався у 2014 році під час гарячої фази війни. Здавалося, що пізніше творці про нього забули, але насправді ні — він трансформувався в іншу, менш очевидну форму.
В сьогоднішніх реаліях ми можемо спостерігати московські фейкові утворення, які як гриби після дощу проростають на теренах нашої неньки. Так, в різних куточках України з'являються окремі групи людей, які іменують себе "територіальними громадами" різних сіл, селищ, міст і протиставляють себе т.зв. справжнім територіальним громадам. Основна їхня ідея у тому, щоб довести до людей, що всі органи влади сьогодні в Україні є нелегітимними, видані ними акти — незаконними. Отже самої держави Україна просто не існує, і її потрібно перезаснувати "знизу в гору". Вірус грає на людських слабкостях і низькій громадянській освіченості. Це відбувається приблизно так: експлуатується соціально-економічна наболіла проблематика (олігарх, кар'єр, вирубка лісу, приватизація заводу тощо) → здійснюється підбір людей, які могли б стати провідниками ідей фейкових громад (переважно ними стають ті, хто балотувався на місцевих виборах і програв) → пропонується рецепт простих рішень, вирішення складних проблем: "стати власником всього майна і ресурсів". Для цього потрібно "створити територіальну громаду". Далі цей концепт розвивається так: якщо територіальної громади ще не існує, то міський/сільський/селищний голова і рада не можуть представляти когось, отже вони є нелегітимними. Група людей "засновує"/"створює" "територіальну громаду", приймає її "статут", створює паралельні структури влади. В цьому "статуті" прописують, що рішення органів місцевого самоврядування є нелегітимними, якщо вони не схвалені якимось "уповноваженим територіальної громади" чи іншою надуманою структурою.
Згадані паралельні структури починають видавати свої "свідоцтва" про реєстрацію "народного підприємця", "паспорти людини" замість паспортів громадянина України. Стверджується, що з цими документами не треба сплачувати податки, йти в Українську армію. Тобто всі вам винні, але ви не винні нікому. Ще далі з'являється ідея народних "судів" присяжних, створення систем фізичного захисту "територіальних громад", тобто квазі-військові структури. При цьому інтернет простір наповнений відповідного змісту інструкціями.


Витоки цього вірусу знаходяться не в Україні. Вони штучно створені сецслужбами Російської Федерації. 2007 рік, Чернігів. Громадяни РФ створюють псевдо-утворення "Титульний суверенний народ України", яке стало одним із розсадників цього вірусу. Під це псевдо-утворення підводяться російські фонди, йдуть гроші. 2011 рік, Харків. Проводиться закрите зібрання, приймається "декларація народної незалежності". Учасники цього зібрання якраз стали ініціаторами перших псевдо-територіальних громад. Серед них громадянин України, який був одним із організаторів створення російської націоналістичної партії "Курсом правди и единение", що на початках стояла за розповсюдженням цієї ідеології. Мовляв, вернімося до витоків, де сам народ вирішував, як йому жити, віче, братство російського та українського народу, жорстка антизахідна позиція тощо.
У створення таких псевдо-громад втягуються пересічні громадяни. Для різних людей є різні типи заманювання. Є відкриті прихильники захоплення якихось благ, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць. Для когось це вкладається в обгорточку начебто правового обґрунтування, створюється видимість законного процесу.