ГОЛОВНАБлогиПро релігію
0 RSS-лента RSS-лента

Про релігію

Автор блога: Propovednik
РФ штрафує Українську Церкву у Криму
В анексованій АР Крим т.зв. «суд» вимагає знести храм Православної Церкви України (долі - ПЦУ), будівництво якого розпочалось ще до окупації Криму Росією. За невиконання рішення так званого «суду» ПЦУ отримала вже дві постанови про штрафи – на 30 тисяч рублів та на 50 тисяч рублів.
Окупант (Російська Федерація) продовжує вчиняти злочини проти Православної Церкви України та її вірян на території тимчасово окупованого Кримського півострову. Митрополит Сімферопольський і Кримський Климент отримав черговий пакет документів від так званого «Управління Федеральної служби судових приставів по Республіці Крим» про адміністративне правопорушення, де Управління Кримської Єпархії звинувачують у невиконані рішення так званого «Євпаторійського міського суду» щодо виконання робіт з демонтажу храму парафії в ім’я Пречистого образу Божої Матері «Неопалима Купина», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що через невиконання рішення «суду» 3 листопада 2020 року «старшим судовим приставом по м. Євпаторії» В.Н. Мороз вже було винесено постанову, згідно якої Українська Церква визнана винною у тому, що не здійснила демонтаж храму і тому має сплатити адміністративний штраф у сумі 30 тисяч рублів. У грудні до цього рішення додався ще один протокол про новий штраф у 50 тисяч рублів і новий термін, наданий для демонтажу храму парафії в ім’я Пречистого образа Божої Матері «Неопалима Купина» – 3 грудня 2020 року.
Представництво Президента України в АР Крим засуджує чергові порушення держави-окупанта Російської Федерації проти Кримської єпархії Православної Церкви України та її вірян. Рішення так званого «суду» і подальші вимоги демонтувати храм «Неопалима купина» в Євпаторії спрямовані на витіснення Української Церкви з тимчасово окупованого Кримського півострова, – повідомляють у відомстві.
23 липня 2020 року Митрополиту Кримської єпархії ПЦУ Клименту російські окупанти вручили постанову про знесення храму в Євпаторії. Так званий «Євпаторійський міський суд» в листопаді 2019 року ухвалив рішення знести дерев'яний храм Православної церкви України, будівництво якого було розпочато ще до окупації півострова Росією.
З метою адекватної реакції на вищевказанні числення порушення прав віруючих, митрополит Кримської єпархії Православної церкви України Климент звернувся до генерального секретаря ООН Антоніо Гуттеріша через утиски Православної церкви України в анексованому Росією Криму. Відео було оприлюднене під час тематичного заходу з прав людини в Криму на полях 75-ї сесії Генасамблеї ООН.
Цитата: - «я звертаюся до вас про захист української православної церкви в Криму. До 2014 року на території Криму діяло 49 релігійних громад, які належали до Української православної церкви Київського патріархату, після 15 грудня 2018 року – до Православної церкви України. Сьогодні на території Криму залишилося 6 релігійних громад, 3 з них – під загрозою припинення існування. Своє право молитися в українській церкві ми шість років відвойовуємо в російських судах і в Європейському суді з прав людини», – кінець цитати.
Митрополит зазначив, що тільки за те, що він українець і служить у Православній церкві України, його позбавляють права молитися в українській церкві в Криму.
«Прошу представників країн ООН невідкладно почати вести переговори з Росією щодо вирішення цих проблем. Стурбованість – це не шлях вирішення проблеми... Нам потрібно практичне рішення, яке забезпечуватиме наше конституційне право в Криму молитися в наших храмах Православної церкви України», – заявив Климент.
Propovednik 0 224 Нет комментариев
Особливості отримання "карти поляка"
Особливості отримання "карти поляка"

Карта поляка – це документ, який доводить приналежність особи до польського народу поза межами її історичної батьківщини. Спочатку її видавали для підтримки польських громадян та їхніх нащадків, які опинились далеко за межами Республіки Польща, втім можливість отримати цей документ, а за разом і комерційні блага, які гарантує «карта поляка» мають не лише етнічні поляки. За останні 10 років «карту» отримали близько 103000 українців.
Про можливості та права, які надає цей документ не буду вдаватися в подробиці, скажу лише, що дійсно їх багато, та полегшують життя та працю в Європі.
Аби її отримати необхідно знати польську мову, знати та практикувати польські традиції та звичаї, підписати декларацію про належність до польського народу та документально підтвердити, що у вас у поколінні батьків або дідусів або у дві особи у поколінні прадідусів були польської національності або громадянами Польщі.
Втім, якщо вам до польської національності далеко, то питання може вирішити певна сума європейської валюти, за яку вам певні організації та окремі особи зроблять і документи і домовляться за позитивне проходження співбесіди з польськими посадовими особами і нададуть відповідні характеристики.
Такий бізнес по так званому «ополячуванню» українців досить широко розвинений і у нас в Рівному. Безліч оголошень в мережі Інтернет, а також вуличнеої реклами про пропозиції з надання послуг по оформленню «карти поляка» з документами та без них.
Існують і інші організації, які працюють у цьому напрямку, скажімо, не так відкрито.
До одної з таких по рекомендації осіб, які вже оформили «карту» звернувся мій знайомий. Як вони себе позиціонують це одне з товариств польської культури на Рівненщині. В мережі Інтернет про це товариство є достатньо матеріалів, багато публікацій, а також сюжетів на телебаченні про їх діяльність. Є інформація, що вони діють у співпраці з відомими польськими організаціями.
Склалася картинка про цю ТПК, що вони дійсно вболівають за популяризацію польських культурних традицій, за історичні пам’ятки, які залишились у спадок від польського панування на наших землях.
Однак, є друга сторона медалі… Після того як звернувся мій товариш, представник товариства запропонував йому за кругленьку суму зробити його членом даної організації так сказати «заднім числом», щоб прискорити процес отримання карти, оскільки документів, які можуть підтвердити належність його до польської національності у нього не було. Тим більше, чоловік запевнив, що у нього є зв’язки у дипломатичних установах РП в Україні і проблем з отриманням «карти» не буде. При цьому «добродій» запропонував свої послуги по відшуковуванню в архівах документів про права власності на майно та національну приналежність замовника.
Мій товариш заплатив частину коштів але натомість так і не отримав ту бажану «карту поляка». Його ще досі кормлять обіцянками, що доведуть справу до логічного завершення.
От такі заробітки представників таких товариств польської культури може свідчити про те, що створюються вони та здійснюють свою діяльність не з метою популяризації польських традицій та культури, а для банального заробляння грошей на «ополячуванні» українців.
Навіть, якщо українці отримують «карту поляка», то це не означає що в тій самій Польщі до них будуть відноситись як до поляків. Для поляків вони залишаються українцями хоча і з «картою поляка»
Propovednik 0 229 Нет комментариев
Протестантство – секта, чи безпідставне звинувачення?
Дедалі частіше на просторах Інтернету можна зустріти публікації про представників течії протестантського спрямування (в народі «штунди»). Все б нічого, як би не одне «але». Левова частка всіх дописів являють собою ототожнення протестантів із сектантами, особливо часто це звучить з вуст священників та православних вірян. Мені стало цікаво чи дійсно це так і тому вирішив трохи промоніторити всесвітню «паутину».

Прописавши в пошуковій стрічці браузера «протестантизм», відразу можна натрапити на визначення, яке відкриває нам авторитетний ресурс «Вікіпедія». Отож, «протестанти́зм» — один із найпоширеніших напрямів у християнстві, що відокремився від католицизму в період Реформації у 16 столітті (лютеранство, кальвінізм тощо) та внаслідок подальшого внутрішнього поділу утворив такі течії як адвентизм, баптизм, методизм, євангелізм, п'ятидесятництво, харизматичний рух тощо. Своєю ціллю вони вбачали в поверненні до ідеалів раннього християнства. Церкви й спільноти протестантів національного чи місцевого характеру є в усьому світі та їхнє поширення триває.
Протестантизм в Україні — представлений практично усіма існуючими в усьому світі протестантськими деномінаціями. У 2010 році загальна кількість протестантів в країні складала понад мільйон віруючих, що становить 2,4 % від населення України. Їхня суспільна легалізація, правова легітимація, притаманний Протестантизму динамізм сприяли формуванню нового типу конфесійної інституціоналізації. Нині вони мають чітко сформоване богослов'я, системну побудову організаційної структур, свої релігійні центри та церковну ієрархію, ґрунтовну систему підготовки кадрів — від семінарії і коледжів до інститутів та університетів, кваліфікований професорсько-викладацький склад із богословськими й науковими ступенями, власну високотехнологічну друкарсько-видавничу базу, ведуть десятки теле- і радіопередач, мають розгалужені місійні центри, налагоджені зв'язки, відпрацьовану координацію дій зі своїми закордонними центрами. Ці конфесії іменуються «церквами» (релігійними організаціями).
За даними журналу Christianity Today, Україна стала не тільки «Біблійним поясом» Східної Європи, а й свого роду «центр церкви, освіти і місії євангельського християнства». Сьогодні Україна є місцем зустрічі євангельського протестантизму в усіх країнах колишнього Радянського Союзу, де навіть сьогодні існують правові обмеження на діяльність релігійних об'єднань. Ці країни отримують вигоду від опублікованяя літератури в Україні, навчити керівників їх зборів і отримувати допомогу у вигляді місіонерів. Українські протестанти порівняно з їхніми західними одновірцями більш консервативні, як в доктрині так і питаннях моралі .
Найбільшими протестантськими конфесіями в Україні є:
Баптисти — 500 000 віруючих
Християни віри євангельської — 400 000 віруючих
Адвентисти — 100 000 віруючих.
Тепер давайте спробуємо розібратися з поняттям «секта». Знову ж таки та сама «Вікіпедія» дає нам визначення поняття «се́кта» - (secta — школа, вчення, від лат. sequor — слідую) — релігійне об'єднання, яке навчанням і обрядами відрізняється від панівних релігійно-церковних організацій. Секти складаються здебільшого з колишніх вірян головної церкви, які, покинувши її, перебувають найчастіше у гострій до неї опозиції.
У колоніальних і залежних країнах у деяких випадках сектантство переплітається з народною боротьбою проти колоніалізму (а це один із основних напрямків протестантизму, тобто звідси випливає, що секта спрямована на боротьбу із протестантизмом!!!). У християнстві, секти — це релігійні групи, що відокремилися від основного напрямку християнства (тобто від традиційного католицтва, православ'я та протестантизму). Для сектантів характерні релігійний фанатизм, проповідь аскетизму і відмови від «мирського» життя, психологія «вибраних осіб». Для ідейного розвитку суспільства закономірним є постійний відхід населення від всіх форм релігійного світогляду, у тому числі від сектантства.

З поняттями та визначеннями трохи розібралися, тепер йдемо далі…

Термін «секта» застосовувався в царській Росії офіційною православною церквою з метою маргіналізації як і нових християнських церков і течій, так і дійсно шкідливих аморальних груп, які руйнували монополію російської православної церкви і переслідувалися.
У радянські часи практика цькування інших християнських течій продовжувалася. Самі реформаторські (протестантські) церкви ніколи себе не ототожнювали з назвою «секта», що була формою невизнання спочатку російською православною церквою, а згодом і урядом комуністичного СРСР — протестантських церков за церкви. Назва походить від латинського «школа», і застосовувалася в Європі до зібрань вірян з напрямом на вивчення Біблії і ретельному послідовництву Ісусу Христу.
В Україні під сектами іноді мають на увазі релігійні угрупування, яких було переслідувано або обмежено в діяльності як за царської Росії, так і в СРСР. Як правило, секти в Україні були звичайно не місцевого походження, а проникали з Росії, Польщі й Західної Європи чи як наслідування німецьких колоністів-протестантів. Вони почали особливо поширюватися у 19 столітті.

Сектантство в Україні

В Україні під сектами іноді мають на увазі релігійні угрупування, яких було переслідувано або обмежено в діяльності як за царської Росії, так і в СРСР. Як правило, секти в Україні були звичайно не місцевого походження, а проникали з Росії, Польщі й Західної Європи чи як наслідування німецьких колоністів-протестантів. Вони почали особливо поширюватися у 19 столітті

На даний час є визначений, офіційно визнаний перелік сект:
1. Секти українського походження:
- Догналіти - на сучасному етапі однією із знаних в Західній Україні є «секта Догнала» (або підгорецькі отці/догналіти), яка яскраво свою діяльність активізувала у Львові та в Дрогобичі;
- Рідновірство - напрямок релігійно-реконструкторських неоязичницьких сект, що з'явився в Україні у 1990-х роках та широко розповсюдився на початку XXI ст. в Україні, Росії, Білорусі тощо. В основу рідновірства покладено ідею «відродження рідної віри», тобто дохристиянського язичництва. Фактично в основі рідновірства лежать релігійно-космогонічні книжки сучасних авторів. Ці вчення за формою нагадують язичництво кінематографічно-вертепного зразка. У більшості рідновірів прийнято брати собі нові псевдо-старослов'янські імена — як, наприклад, Славомир, Дарислава, Ладояра;
- Духовний центр «Відродження» - сучасне українське харизматичне утворення, що копіює відомі світові аналоги. Засноване Володимиром Мунтяном в 1997 році. Налічує 320 філіалів в Україні, Росії та Білорусі. Переважно діє в Україні, а також у пострадянських країнах.

2. Секти російського походження:
- Молокани - відгалуженням духоборів були молокани, які однак зберегли дещо з церковної організації, що її заперечували духобори. Прибувши 1817 до Мелітопільського повіту, вони не зжилися з духоборами, оселеними там раніше, поступово розселювалися та розпадалися на дрібні секти: «прісники» не вживали квасного, також цибулі й часнику, щоб не уподібнюватися схильним до єврейських звичаїв; «обрядники» оголошували себе незалежними від людських звичаїв і законів; «общі» мали спільну («общую») власність, а їхніми громадами керували суддя, апостоли і скарбник; «скакуни» (переважно на Катеринославщині), щоб сподобитися зішестя св. Духа скакали під час молитовних зборів до знесилення;
- Хлисти - шалапути або «хлисти» (перекручене «христи», також відомі як «хлистовщина» — «христовщина»), знані в Росії з середини 17 ст., оформилися у 1860-х роках в Україні, на Донщині й Кубані з осілих на українських землях старообрядців. Вони розбивалися на менші підсекти, як-от: «пасхальники» на Чернігівщині, що Великдень святкували завжди 23 березня, Різдво — 27 грудня, місяці — усі однакові). Хлисти вважали себе наступниками первісних християн, «новим Ізраїлем», твердили про перебування св. Трійці на сьомому небі, не визнавали церковного обряду подружжя. Число їх постійно зменшувалося, і вони не пережили утисків в СРСР у 1930-х років;
- Анастасійці - комерційна тоталітарна секта «Звенящие кедры России», вчення якої базується на художніх творах російського письменника Володимира Мегре, що описує життя жінки на ім'я Анастасія, яка живе «в гармонії з природою», спілкується із звірами тощо. Один з ключових елементів секти — створення комун, так званих «родових маєтків», що ведуть натуральне господарство, відмовляючись від «благ цивілізації». Фактично, секта часто змушує членів продавати міські квартири та допомагає купувати землю у віддалених районах для спільного будівництва «родових маєтків»;
- Вальдорфська педагогіка - педагогічна секта, що ґрунтується на ініціативах та працях німецького езотерика Рудольфа Штайнера. Являє собою, в першу чергу, мережу альтернативних, часто — державних, освітніх закладів, що сповідують вільний розвиток творчої особистості людини. Релігійно-обрядовий аспект являє собою суміш протестантизму, зороастризму, та езотеричної космогонії, запозиченої в розенкрейцерів та інших християнсько-езотеричних орденів.

3. Секти американського походження:
- Свідки Єгови - організація заснована у 80-х рр. XIX ст. у США Чарлзом Расселлом. Їх знають передусім за активною проповідницькою діяльністю. Вони часто ходять від дому до дому, турбуючи людей на вулицях, роздають буклети й журнали, пропонують вивчати біблію й запрошують на зібрання. Свідки Єгови відмовляються від переливання крові (через заборону вживати кров у Святому письмі). Вони не беруть участі в політиці: служба в армії, присяга на державні посади, державні свята, віддання почестей прапору, голосування і обрання на виборні посади тощо. Всі члени секти вважають себе громадянами «єдиної теократичної держави» — Божого царства, про яке згадують в молитві «Отче наш», і яке з огляду на сповнення біблійних пророцтв згодом має бути встановлене на Землі. Їхній релігійний центр — у Брукліні (район Нью-Йорка), де біля бруклінського моста знаходиться їх центр "Бетель ";
- Мормони - офіційна назва цієї секти — «Церква Ісуса Христа святих останніх днів». Термін походить від «Книги Мормона». Вона була продиктована Джозефом Смітом-молодшим, стверджуючим, що це переклад древніх літописів корінного населення Америки, складених пророком Мормоном і його сином Моронієм, останніми представниками народу нефійців. Мормонські місіонери виглядають завжди однаково: чорні штани, білі сорочки, скромна краватка, на грудях чорний бейдж, на якому написано, приміром: «старійшина Джонсон» або «старійшина Стівен». Ходять вони завжди парами, часто з темними рюкзаками за спиною. Звичайно це дуже молоді хлопці, років 19-20, коротко пострижені;
- Сайєнтологія — це міжнародна добре законспірована організація заснована Л. Роном Хаббардом. Вона зкріплена з обривків різних ідей, як з сфери науки, так і з релігійної області, замішана на вульгарному окультизмі і викладена в термінах «науково»-фантастичних і шпигунських романів 50-х рр.

Підсумовуючи вищевикладене, дозволю собі зробити невеличкий висновок… Перш за все роблячи висновок про те чи інше твердження, необхідно вивчити сам предмет аналізу, дослідити інформацію з різних джерел, а лише потім дозволити собі стверджувати і з піною на роті доводити свою правоту! Дивує той факт, що всі ми християни, люди які мають Віру у щось вище, краще за нас, у щось таємниче…по суті мета одна – покаяння у гріхах та прагнення до спасіння і вічного життя!

P.S. – вказану публікацію хочу присвятити «дослідникам», які дозволяють собі у коментарях, дописах, новинах, телебаченні та інших ЗМІ обливати брудом представників «інших» релігійних конфесій, створюючи при цьому, передумови до розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, що на секундочку, є кримінальним правопорушенням!!!!
Propovednik 0 274 Нет комментариев
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

Про мормонів писав Артур Конан Дойль, але для більшості українців, які про них чули, їх релігія залишається далекою. Втім мормони вже тривалий час проповідують в серці Рівного й за всі ці роки в нашому місті побували вже десятки місіонерів із США та країн Європи.

Сутність вірувань
Мормони або «Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів» – християни, що вірять в Ісуса як Божого сина і Джозефа С
міта як його пророка. Назва віруючих походить від імені Мормона – древнього пророка, який жив на американському континенті в IV ст. н.е. Адепти церкви вірять, що Джозеф Сміт знайшов Книгу Мормона, переписав та опублікував у 1830 році. Біблія, і всі її цінності для мормонів також є священними.

Особливість церкви: наявність іноземних місіонерів
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

Місіонери – це представники «Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів». В основному, це американці, хоча трапляються представники й з інших країн. Зазвичай приїздить четверо людей на два роки. Місіонери завжди працюють в парах – при цьому, у межах одного церковного приходу не можуть бути лише дівчата.
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

Під час місії діє «правило двох» – тобто місіонери не можуть покидати свого напарника, навіть аби відійти до сусідньої кімнати (виключення – вбиральня). За словами самих місіонерів, причинами є міркування безпеки, і схожа практика у Христа. «Правило двох» діє навіть якщо ви попросите одного із місіонерів (за відсутності його напарника) пояснити елементарне значення того чи іншого терміну, той відмовиться, і попросить зачекати на свого колегу.
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

Місіонерів можна одразу вирізнити серед інших прихожан. Особливо чоловіків – вони ЗАВЖДИ вдягають білі сорочки з краватками, іноді під светр. Одяг місіонерів обов’язково прикрашає бейджик з прізвищем та посадою: «Старійшина Дженсен» (звання «старійшина» - виключно для хлопців), «Сестра Аделін» тощо.

Про мормонські церкви та храми
У більшості релігій їх релігійні будівлі можна одразу ідентифікувати – за характерним дизайном, релігійними символами чи іншими атрибутами.
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

Але у мормонів різниця відчувається вже в самому терміні. Мормонських церков багато, храм в Україні лише один – в Києві. Практична різниця в тому, що хрещення і вінчання відбуваються виключно в храмі. Також у мормонський храм не можна заходити дітям до 8 років. Взагалі до храму можуть заходити виключно обрані. Тобто, навіть членам церкви не всім дозволяється туди ввійти. До нього допускають лише «достойних», за спеціальною перепусткою від єпископа, й лише на обмежений час.
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

Також відрізняються храми мормонів і зовнішнім виглядом – церква, на перший погляд, виглядає як звичайний будинок. Гостя зустрічає лабіринт із кімнат. Доволі швидко починаєш помічати картини (не ікони) з Ісусом Христом, його Батьком і Джозефом Смітом. Однак, ви не зустрінете в мормонській церкві жодного розп’яття чи зображення Ісуса на хресті. За поясненнями членів церкви, розп’яття символізують мертвого Ісуса, в той час як мормони прославляють Ісуса живого.
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

Проте не лише вигляд, але й функціонал мормонської церкви є ширшим відносно інших храмів. Окрім звичайних релігійних служб у мормонських храмах проводять музичні репетиції до служб, вивчають англійську мову, проводять співбесіди з потенційними прихожанами, або навіть грають настільний теніс. Основна ж маса членів церкви веде досить активну місійну діяльність, працює на благо церкви і виконує всі доручення священства.
Слід зазначити, що протягом ХХ століття, ісконноамериканська церква виросла та перетворилася на впливову міжнародну організацію.
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

За офіційними даними 2000 року, кількість активних місіонерів (що працюють в інших країнах) складала близько 61 тис. чоловік, а кількість членів церкви по всьому світу досягло 11 068 861. Починаючи з 2007 року число парафіян щороку збільшувалося в геометричній прогресії. Церква веде активну діяльність в 162 країнах. Мормонський журнал видається на 50 мовах, а Книга Мормона перекладена на понад 90 мов і видана загальною чисельністю понад 100 млн. екземплярів. Було побудовано 128 храмів у всіх куточках світу, у тому числі і у Києві.
Також, слід зауважити, що мормонів досить часто критикують за можливі зв’язки з масонством. Хто бачив їхні храми зовні чи всередині, не може не про асоціювати їх з архітектурою й оздобленням масонських лож. Не секрет, що й храмові церемонії, розроблені Дж. Смітом, мають багато спільного з масонськими церемоніями посвяти, як текстуально, так й організаційно.
Проте, все це справи давно минулих днів. Що ж зараз являє собою Церква Ісуса Христа Святих останніх днів? Журнал Time Magazine оцінив власність мормонів в 11 млрд. доларів США, а щорічний дохід – в 600 млн. Величезні доходи приносить Мормонська промисловість, банківська, страхова, готельна та інша діяльність. «Церква Ісуса Христа» володіє акціями мереж супермаркетів, газет (зокрема, «Лос-Анджелес Таймс») й цукровою імперією. Їй належить велика частина території штату Юта (у тому числі й багато нерухомості), більша половина території на Гаваях, готельна мережа «Маріотт». Мормони є найбльшими інвесторами грального бізнесу в Лас-Вегасі.
Навіщо ж прийшли мормони в Україну? Офіційно, Київський Український храм є 134-м діючим храмом у світі, й 11-м в Європі. Раніше гідні члени церкви повинні були їздити для здійснення обрядів в найближчі храми в Франкфурт, Фрайберг (Німеччина), Гельсінкі, Берн та Копенгаген.
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

Тепер мормони з України й ще дев’ять сусідніх країн зможуть відвідати село Софіївська Борщагівка, що під Києвом, і отримати всю необхідну благодать. Крім того, наявність власного «найбільшого на Європейському континенту» 42-х метрового храму, звісно залучить нових активних членів до церкви. А нові, молоді й слухняні члени цій церкві ой як потрібні.
Чим же ще, крім активної бізнесової та фінансової та емісійної діяльності займаються мормони. Кажуть, що вони дуже активно проникають в органи влади (особливо місцеві). ЗМІ повідомляли, що за останні роки американські мормонські місіонери неодноразово були затримані на територіях закритих російських військових об’єктів. Розповідають, що на початку 90-х років становленню мормонських організацій в пост-радянських країнах активно допомагали працівники посольства США. Відомо, що мормони подорожують по всьому світу й активно копіюють на цифрові носії архіви й метричні книги. Ці відомості пересилаються до штаб квартири у Солт-Лейк-Сіті, де вони зберігаються у спеціальному сховищі.
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

В Україну ж перші місіонерські групи із Сполучених Штатів прибули у далекому 1990 році, а у 1991 провідні «апостоли» Церкви на Володимирській гірці, у підніжжя пам’ятника князю Володимиру у Києві «освятили землю України» для створення «Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів».
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»

З 1992 року мормони стали активно працювати з архівами України, фільмуючи усі можливі архівні документи.
У липні 1993 р. в Україні було організована друга місія зі штаб-квартирою в Донецьку. 30 липня 1996 було офіційно зареєстровано Релігійне Управління «Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів» в Україні.
У серпні 2010 року під Києвом відбулось освячення Київського Українського Храму. Чим будуть займатися мормони в Україні в подальшому, який бізнес вести, в які органи влади проникати, скільки зберуть «рядових» активістів, і хто з впливових людей будуть вхожі до їхнього храму – покаже час. Як час й покаже: наскільки здоровим виявиться українське суспільство, щоб відрізнити церкву від секти, християнство від використання імені Христа, віру від бізнесу, й істинне від помилкового.
«Мормони. Хто такі та навіщо прийшли?»
Propovednik 0 275 Нет комментариев