Оксана

Фейк як інструмент інформаційної війни проти України
Кожен із нас чув про інформаційну війну. Але навряд чи всі розуміють різноманітність та несподіваність її проявів. Україна постійно перебуває у самому її вирі. Росія перетворила наш інформаційний простір на поле битви, звичайні соцмережі, на рівні засобів масової комунікації стали потужною зброєю, яка не вбиває, але калічить свідомість своїх жертв. Країна-агресор прагне дестабілізувати ситуацію в Україні на всіх напрямках, особливо напередодні президентських і парламентських виборів. Постає питання, чи можуть російські інтернет-провокатори істотно вплинути на українські вибори, чи зможемо вистояти під тиском дезінформації?

Інформаційна пропаганда Москви широко поширюється в соціальних мережах, котрі популярні в Україні, – Facebook і Twitter, в намаганні маніпулювати поглядами потенційних виборців, поширюючи дезінформацію, чутки і неправду. А враховуючи той факт, що український сегмент Facebook і Twitter й досі модерується не з України, це відкриває додаткову можливість для зловживань тим, хто, з різних причин, будучи прихованим або відвертим прихильником Росії, почне інформаційно підігрувати їй.
Люди рідше звертають увагу на повідомлення, які не відповідають їхнім переконанням. Але фейкова інформація підступно структурована таким чином, щоб зламати захисний код несприйняття, зародивши сумніви там, де здавалося все і так зрозуміло.

В Україні слово фейк звучить з екранів телевізорів, з текстів ЗМІ. Фейк – це спеціально створена новина, подія чи журналістський матеріал, який містить неправдиву або перекручену інформацію, що дискримінує певну людину чи групу осіб в очах аудиторії. Гримуча суміш коктейлю з напівправди, відвертої брехні та фейкових новин здатна розчинити цілковиту впевненість у тому, що ці повідомлення є явною підробкою. Проблема фейковий новин – це тільки частина глобальної проблеми фейкової інформації, що існує багато років. Чутки, газетні «качки», інсинуації і просто навмисна брехня супроводжували людство багато років. Після появи Інтернету, особливо соціальних мереж, проблема фейкового контенту вийшла на новий рівень. Інтернет і соціальні мережі практично звели нанівець фактори стримування у поширенні фейків. Пропаганда, прагнення маніпулювати громадською думкою, помножені на простоту реалізації завдання їх поширення, ще більше посприяли розповсюдженню фейків.

Фейками також називають фотографії, які зроблені у фотошопі, спеціально створені відеоролики, написані або вигадані неправдиві новини, які важко відрізнити від правдивих. А ще фейками називають створені акаунти вигаданих людей у соціальних мережах, через які розповсюджується неправдива інформація. На фейки взагалі можна було б не звертати увагу, сприймати їх як байки чи гуморески, якби такі повідомлення не були б інформаційною зброєю масового ураження проти українського народу, яку активно застосовує у війні Росія.

Основна мета фейкових повідомлень як інструменту інформаційної війни – це посіяти сумніви і переконати аудиторію у правдивості поданої інформації, а завдання: дезінформувати аудиторію; пропагувати власне бачення, політику чи позицію; викликати агресію; похитнути позицію індивідума і заставити його засумніватися; посіяти паніку; змінити уставлену думку в аудиторії; спонукати по певної дії; активувати увагу і зацікавити аудиторію; переконати аудиторію за допомогою вигаданих фактів; залякування аудиторії тощо.

Тому пропонуємо таке визначення: фейк – це спеціально створена новина, подія чи журналістський матеріал, який містить неправдиву або перекручену інформацію, що дискредитує певну подію, людину чи групу осіб в очах аудиторії.


Проведені дослідження вже виявили 178 представників медіа, які є джерелами фейків. Абсолютним лідером поширення неправдивої інформації про Україну є російські ЗМІ (85 зі 178). Ідентифіковано основні лідери поширення фейків: 34 українських ЗМІ, 20 – ЗМІ так званих “ДНР” та “ЛНР”, 39 – медіа з інших країн. Значна частина медіа з інших країн представлена чеськими, угорськими та словацькими новинними сайтами. Таким чином, можна констатувати, що російська пропаганда функціонує у повноцінній «екосистемі» розповсюдження неправдивої інформації, разом з іншими типами пропагандистських матеріалів (наприклад, заангажованою «аналітикою» тощо). Розгалуженість цієї екосистеми має як зовнішній, так і внутрішній вимір.

У зовнішньому вимірі йдеться про мережу ЗМІ та міжнародних спікерів, афілійованих з Росією, підтримку альтернативних медіа та неурядових організацій у різних країнах. Внутрішня розгалуженість представлена залученістю великої кількості медіаорганізацій різного типу для розповсюдження пропагандистського контенту. Зокрема, аналіз спростованих фейків про Україну виявив таких лідерів серед російських ЗМІ: найбільше фейків згенерував медіахолдинг Міністерства оборони Росії “Звезда” (79 матеріалів), на другому місці – сайт Украина.ру (73 матеріали), на третьому – інформаційне агентство “РИА Новости” (62 матеріали).

Джерелами значної кількості фейкових новин були також телеканали “Россия 24” (48 матеріалів) “RT” (38 матеріалів), “LIFE” (38 матеріалів), “НТВ” (32 матеріали), інформаційне агентство “ТАСС” (31 матеріал), “Lenta.ru” (30 матеріалів), “Первый канал”(25 матеріалів), “Комсомольськая правда” (20 матеріалів). Таким чином, можна констатувати, що російська пропаганда цілеспрямовано поширюється широкою мережею медіа, яка включає як російські державні інформаційні агентства (“РИА Новости”, “ТАСС”) і телеканали (“Россия 24”, “RT”), так і приватні медіа (“LIFE”, “НТВ” тощо); як телебачення, так і пресу (напр., “Комсомольськая правда”, “Известия”), а також онлайн-медіа (Lenta.ru, Взгляд.ру та ін.).

Де перевіряти українські новини на достовірність.
У цьому випадку, вам допоможуть фактчекінгові сайти:
• Snopes, Politifact, FactCheck.org — світові
• StopFake, VoxUkraine, FactCheck та «Слово й діло» — в Україні.
В розпізнаванні фейкої інформації також прийдуть на допомогу фактчекінгові плагіни:д
NewsCracker
Chrome-плагін NewsCracker використовує технологію машинного навчання і статистичний аналіз для визначення фейковий новин. Щоб використовувати плагін, потрібно відкрити статтю, яка викликає сумніву, і натиснути на кнопку плагіна, розташовану на панелі інструментів Chrome. Плагін NewsCracker оцінює матеріал і привласнює йому рейтинг точності за шкалою від 0 до 10. Перевіряючи статтю на предмет потенційної неточності або упередженості, плагін використовує три оцінки – точність, нейтральність тексту і нейтральність заголовка.

DetectorFake News
Цей плагін для браузера Chrome вміє помічати фейковий новини на переглядаються сторінках, в тому числі в соціальній мережі Facebook, причому цей плагін робить такі позначки набагато наочніше, ніж інші, протестовані нами. Плагін вміє аналізувати вміст сторінки і визначати фейки або потенційно маніпулятивний контент. При цьому, поряд з назвою фейковий новин додається червоне слово FAKE. Така ж більш ніж наочна позначка додається поруч зі посиланням на потенційно фейковий джерело. Потенційно маніпулятивний контент або посилання позначається помаранчевими словами CLICKBAIT або PROBABLY FAKE.

Propaganda Flagger
Розробники цього плагіну - творці сайту протидії пропаганді PropOrNot.com Після установки плагіна він може аналізувати те, що людина переглядає в браузері. Це один з небагатьох плагінів для перевірки фейків, який працює з російськомовними сторінками. Плагін аналізує вміст сторінки, знаходить на ній контент з елементами пропаганди і виділяє його червоним кольором з додатковою позначкою «YYY». Крім того, повідомлення про наявність пропагандистського контенту супроводжується випливаючим вікном - пропустити такі повідомлення неможливо.