В ОРДЛО примусова мобілізація

Проросійська окупаційна адміністрація на чолі з "вождями" республік, активно забезпечує мобілізаційне комплектування з'єднань і частин незаконних збройних формувань ОРДЛО за рахунок погіршення соціально-економічного становища населення на тимчасово окупованих територіях. В той же час, місцевими ЗМІ розгорнуто широкомасштабну пропаганду щодо високого фінансового забезпечення в НЗФ. Проте останні замовчують про посилення вимог до особового складу у підрозділах окупантів і введення нових видів покарань, у т.ч. суттєвого зниження розмірів щомісячних грошових виплат та значних їх затримок.

Поряд з цим, створюються штучні умови для запобігання працевлаштуванню громадян, які протягом життя в «Л/ДНР» залучалися до мобілізаційних зборів та ухилялися від призову. У зв'язку з цим, в складі т.зв. «республіканських органів державної безпеки» сформовані нові підрозділи для боротьби нібито з злочинністю в економічній сфері.

Насправді, основним завданням цих підрозділів є тиск на підприємства будь-якої форми власності, адміністрація яких не сприяє примусовому проходженню військової служби в складі російсько-окупаційних військ підлеглими працівниками, навіть, вживаються заходи з штучного створення підстав для повної зупинки їх діяльності. В свою чергу, т.зв. «військові комісаріати» активізували заходи щодо призову на військову службу працівників, які звільняються внаслідок втрати роботи на вищезгаданих підприємствах.

Тобто, ось вам і відповідь, чому стільки заводів, шахт та іншого промислового виробництва було закрито в період існування псевдореспублік ...

В той же час, є звичайно категорія жителів ОРДЛО, які ніде в своєму житті не працювали і які за своїм бажанням вступили до лав бойовиків для власної наживи. Проте і зазначена категорія бідкається на своє фінансове забезпечення, а також на «скотське відношення» до них з боку російського військового командування.

Решта свідомих громадян Донбасу у будь-який спосіб намагаються уникнути призову до т.зв. «армій республік» і виїхати для пошуку роботи за межі тимчасово окупованої території.

Логічно постає питання «скільки проіснують псевдоутворення, населення та армії яких ненавидять свої республіки?..»