Мета, яку ставили перед собою автори проєкту: продемонструвати масштаби катастрофи, яку пережили мешканці України під час Другої світової війни, навіть якщо винести за дужки власне саму війну (у проєкті не йдеться про бойові дії).
Україна, чия територія перед початком цієї війни була розподілена між кількома різними країнами, – одна з найбільш постраждалих у цій війні. Для українців Друга світова почалася ще у березні 1939 року – із захисту Карпатської України, а закінчилася у 1950-х, після голоду, масових репресій і депортацій.
Територією України двічі пройшлися фронти, щоразу руйнуючи все на своєму шляху. Окрім бойових дій і нацистської окупації, були ще арешти, розстріли і переселення з боку радянської влади – і напередодні війні, і під час, і після.
Автори проєкту спробували структурувати і представити інформацію про людські та інфраструктурні втрати України у Другій світовій війні.
Щоб відшукати потрібні дані, опрацювали 14 наукових праць українських істориків. На інтерактивних картах візуалізували інформацію з двох довідників: про близько 600 спалених сіл та більше 700 таборів та ґетто, що існували по всій території України під час нацистської окупації.
Між науковцями досі точаться дискусії щодо людських втрат України у цій війні і цей проєкт не варто розглядати як спробу поставити крапку у цих дискусіях. Якісь цифри мають різні трактування, якісь – давно відомі, якісь можуть бути уточнені колись, про якісь ми ніколи не зможемо дізнатися більше.
Війна, яку дехто схильний називати «російською славою», мала б бути визнана насамперед українською війною!!!