11 липня у Польщі на державному рівні вшановують пам’ять жертв Волинської трагедії 1942-1943 років. Тоді, у роки Другої світової війни на польсько-українському прикордонні десятки тисяч поляків і українців стали жертвами міжетнічних конфліктів – злочинів підпільних військових формувань і цивільних осіб обох націй.
Чесна наукова дискусія, пошукові роботи, вивчення архівів – без популізму і пересмикувань – це те, що зараз нам дозволило дійти консенсусу щодо історичних подій. Водночас конкуренція жертв, призначання цілих народів чи угрупувань колективними винуватцями, применшення страждань іншої сторони конфлікту і спроби виправдання вбивць логікою «вони перші почали» є шляхом в нікуди, який веде до зростання міжетнічної ворожнечі та ризику нових жертв у майбутньому – це була політика Радянського Союзу «розділяй і владарюй», яка після його розвалу продовжувала втілюватися росією для розпалювання національної ворожнечі між польськими та українськими народами.
Кожна нація – й українці, й поляки – поважають біль і втрати обох сторін та визнають відповідальність за злочини конкретних людей зі свого боку. Безперечно, обидва народи повинні пам’ятати важкі моменти спільної історії, але не задля того, щоб ворушити взаємні образи, а щоб вшанувати пам’ять жертв війни і йти до примирення, до майбутнього, адже без взаємного прощення немає поступу вперед.
І як розумні нації ми змогли дійти до спільного розуміння тих подій та визначити спільного ворога – росію. Не зважаючи на складні історичні моменти, сьогодні Польща надає найвагомішу підтримку Україні у боротьбі з російськими окупантами, а також робить все можливе аби пришвидшити вступ України до ЄС. Дякуємо Вам друзі-поляки!!!
Джерело
