У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться відкриття виставки «Розстріляний червень 41-го»

80 років тому, 24-25 червня 1941 року у Дубенській в’язниці №2 відбулися масові розстріли політичних в’язнів. Будівництво в’язниці розпочалося за рішенням польської влади у 1935 році. З грудня 1939 року радянська влада використовувала в'язницю як збірний пункт для засуджених, яких депортували на примусові роботи в Сибір. У в'язниці, в основному, утримували політичних в'язнів, за винятком деяких осіб, арештованих за запізненняна роботу, несвоєчасну сплату податків тощо. Станом на 10 червня 1941 року у Дубенській в’язниці №2 утримувалось 738 в’язнів.
Після нападу Німеччини на Радянський Союз нарком державної безпеки Всеволод Меркулов 23 червня 1941 року видав наказ, у якому йшлося про терміновий облік усіх в’язнів та розподіл на тих, хто підлягає евакуації і тих кого потрібно розстріляти.
З 27 грудня 1940 р. й до часу розстрілів начальником Дубенської вязниці № 2 був Міхаіл Шинкаркін.
24 червня 1941 року він наказав звільнити 170 засуджених на короткі терміни та за мало значні вчинки. 250 засуджених на більш тривалі терміни і тих, хто був під слідством по статтях Кримінального Кодексу М. Шинкаркін направив пішки у в'язницю № 4 в м. Рівне з частиною наглядачів і взводом охорони. Решту 320 в'язнів наказано стратити у в'язниці.
Близько 20:00 того ж дня М. Шинкаркін з в'язничною охороною знищували в'язніву камерах через дверцята для передачі їжі з автоматичної зброї та гвинтівок. В цей час німці зайняли залізничну станцію Дубна і продовжували наступати на місто. Налякані працівники в’язниці припинили розстріли і втекли у Рівне. У в’язничних камерах залишилися зачиненими 60-70 осіб. Частина ув'язнених, скориставшись відсутністю охорони, рятувалась втечею.
Начальник Дубенського комісаріату держбезпеки Яків Винокур 25 червня змушений повернутися з Рівного до Дубно. Це повернення збігається з датою другої розправи над в’язнями. Розстріли здійснювали комендант та деякі працівники в'язниці, а також секретар в’язничного управління Фейга Бронштейн.
Відповідно до відповіді Державного архіву Російської Федерації Рівненському краєзнавчому музею від 21.04.1993 у Дубенській в'язниці № 2 за 24—25 червня було страчено 230 в'язнів. У німецьких документах вказується, що страчено понад 400 чоловік. Згідно з публікаціями у липні 1941-го у бельгійській пресі та «Краківських вістях» у Дубенській в'язниці № 2 було вбито 527 осіб.
Протягом 22-26 червня 1941 року у Рівненській в’язниці співробітниками радянських каральних органів (НКВС) було розстріляно близько 150 в’язнів. Розстріли відбувалися як на території в’язниці, так і поблизу міського кладовища «Грабник».
У Рівненському обласному краєзнавчому музеї створено виставку «Розстріляний червень 41-го» до 80-річниці розстрілів в’язнів Рівненської та Дубенської в’язниці. На ній представлено кримінальні справи в’язнів, фото українців та поляків, що стали жертвами розстрілів. Зокрема: Терезита Ядвіги Траутман, Михайла та Івана Тищуків, Олекси Сацюка, Валентини Лепешкевич, Петра Солов’я, Михайла Гожого, Василя Зденевича, Костянтина Шумлянського, Петра Парани, Франца Словіковського, Любові Рудакової.