Більше 70-ти років минуло з тих трагічних подій, які називають «Волинською трагедією». В результаті україно-польського конфлікту 1943-44 років загинули десятки, а то й сотні тисяч людей.
Село Гайове, що на Волині, колись мало назву Пшебраже. У ньому був найбільший центр польської самооборони у період «Волинської трагедії». Аби прогодувати велику кількість бійців, поляки грабували місцеві українські села. Українці повстали проти поляків та намагалися знищити їхню базу. Напад зазнав поразки, а обидві сторони значних втрат.
Нині в селі Гайове є польське кладовище, де поховані жертви «Волинської трагедії». Поруч є хрест, який встановили на честь загиблих українців. Доктор історичних наук Оксана Каліщук розповідає про те, що ж саме спровокувало це кровопролитне протистояння.
«Волинська трагедія» – це протистояння між українцями та поляками на території Західної Волині, Східної Галичини та Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, які відбувались у роки Другої Світової війни. В ході цього конфлікту постраждали тисячі мирних українців та поляків. Одна з причин – це політика міжвоєнної Польщі, адже потрібно нагадати, що території, про які ми говоримо, до Другої Світової війни перебували у складі Другої Речі Посполитої. І та політика, яку проводила польська держава, не сприяла українсько-польському порозумінню. Ці непорозуміння накопичувалася. Відбувалася помста на помсту. За знищене українське село у відповідь винищували польське. Воно наростало лавиною, яку не вдалося спинити», – розповіла Каліщук.
В ніч з 11 на 12 липня 1943 року відбулася масштабна операція бійців УПА проти поляків. Вона охопила десятки, а може й сотні населених пунктів. Історики зазначають, що в цьому протистоянні було десятки тисяч жертв з кожної сторони.
Враховуючи історичні події того часу, як поляки, так і українці, борючись за свою свободу та свої «землі», виправдовували злочини один проти одного. Тому теперішній Україні та Польщі необхідно шукати не звинувачення, а шляхи до примирення та розуміння із вшануванням пам’яті жертв «Волинської трагедії».
