“Просимо пробачення і пробачаємо” - Дробович про роковини Волинської трагедії

У роки Другої світової війни на польсько-українському прикордонні десятки тисяч поляків та українців стали жертвами міжетнічних конфліктів – злочинів підпільних військових формувань та цивільних осіб обох націй. Як зазначає пресслужба Українського інституту національної пам’яті, про кількість жертв досі дискутують історики. Для обох суспільств ці історичні події залишаються травматичними, болісними й до кінця не пережитими. Хоча ще двадцять років тому лідери України та Польщі пристали на формулу примирення “просимо пробачення та самі пробачаємо”, проте не поставило крапку в політичних та емоційних дискусіях про цю трагедію.

“Усі жертви тих численних злочинів заслуговують бути названими та вшанованими. Усі злочинці повинні бути засуджені. Ми досі на шляху до цього, а це означає, що маємо приділяти особливу увагу фаховим дослідженням та оцінкам подій, щоби наше незнання не було благодатним ґрунтом для спекуляцій політиканів і ворожнечі”, – вважає голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. Він переконаний, що чесна наукова дискусія, пошукові роботи, вивчення архівів – без популізму і пересмикувань – це те, чого так не вистачає Польщі та Україні.

“Водночас конкуренція жертв, призначання цілих народів чи угрупувань колективними винуватцями, применшення страждань іншої сторони конфлікту і спроби виправдання вбивць логікою «вони перші почали» є шляхом в нікуди, який веде до зростання міжетнічної ворожнечі та ризику нових жертв у майбутньому. Кожна нація – й українці, й поляки – повинні мати мужність поважати біль і втрати з протилежного боку та визнати відповідальність за злочини конкретних людей зі свого боку. Адже якщо хочемо порозуміння та добросусідських відносин у майбутньому, не маємо альтернативи реальному осмисленню Волинської трагедії на засадах чесного діалогу і взаємної поваги на підставі християнської формули «просимо пробачення та самі пробачаємо”, – говорить Дробович.

Український інститут національної пам’яті привітав Послання 21 польської родини до сусідів-українців, яке інститутові передало посольство України у Республіці Польща. “У Посланні польські родини звертаються до українців, які походять із сіл Дунаїв, Чемеринці, Біле, Віцинь/Смереківка, Бариш, Новосілка, Зубра, Котів, Добромишль, Маньків, Білокриниця, Маріямпіль, Свірж та міст Івано-Франківськ, Львів, Коломия, Кам’янка- Бузька. Вони висловлюють жаль та просять прощення за принципом «просимо пробачення та самі пробачаємо» за помилки їхніх польських предків у відношенні до українців. Підписантами Послання є польські родини з міст Кудова-Здруй, Познань, Лігниця, Кіль (Німеччина), Вроцлав, Стшегом, Валбжих, Щецін, Жепін, Намислув, сіл Біскупіце-Олавські та Нова-Руда”, – йдеться в повідомленні.

“У складні моменти люди не повинні бути пасивними та байдужими до зла, не повинні піддаватися фальшивим пліткам, негативним оцінкам, ставати націоналістами, які зневажають та знищують чужі почуття, пов’язані з духовністю та національною культурою. Від цих помилок не змогли вберегтися ані поляки, ані українці, і це спричинило багато конфліктів. Ми висловлюємо смуток з приводу того, що так склалося. Ми вважаємо, що для гармонійного майбутнього нам необхідно вибачити один одному пасивність та відсутність відваги наших і Ваших предків у протиставленні злу. Ми просимо прийняти – як знак миру й поєднання – наше вибачення за зло, нанесене Вашим родинам у минулому, та давайте йти разом до кращого сусідства, сповненого довіри”, – мовиться в Посланні польських родин. Воно було надіслане на 40-у річницю смерті кардинала Стефана Вишинського, одного з головних авторів Послання польських єпископів до німецьких єпископів за принципом: “Пробачаємо та просимо пробачення” у 1965 році, й отримане УІНП наприкінці червня.

“Вітаємо такі щирі жести примирення, у відповідь також висловлюємо глибокий жаль, просимо пробачення за всі польські жертви та закликаємо підтримувати зусилля, направлені на порозуміння по обидва боки українсько-польського кордону. Тоді може скластися так, що формула «просимо пробачення та самі пробачаємо» спершу запрацює на рівні спільнот, а тоді на неї змушені будуть пристати всі політичні сили”, – наголосили в УІНП.

За матеріалами "Новинарня"