Після довгоочікуваного відчуття «Ура! Я буду навчатися в Польщі!» приходить нове, не таке піднесене, а більш критичне і наближене до реальності почуття. Нове питання «Як це все має бути?» Пускати все на самоплив аж ніяк неможна. Тому що безвідповідальність у цьому питанні може призвести до плачевних наслідків.
Статистичні дані стверджують, що у Польщі на даний час навчається понад 35 тисяч студентів з України. Що у відсотковому еквіваленті дорівнює 62% від загальної кількості іноземних студентів. Як і будь-яку європейську країну, Польщу українці бачать як заможну та успішну країну. Та чи насправді все так гарно і безхмарно, як може здаватися на перший погляд?
Чому наші студенти мають справу з високими цінами на житло та харчування, оплачують рахунки навчальних програм, у яких кільканадцять тисяч навіть не злотих, а євро. А в результаті опиняються на низькооплачуваній роботі, від виконання якої самі поляки відмовляються. Або ще гірше – повернутися додому з клаптиком пластику під назвою «диплом», якого не визнає жодна установа ані в Україні, ані в Європі. Найбільша біда в тому, що таких навчальних закладів, які готові «штампувати» дипломи, дуже багато, тому до вибору навчального закладу потрібно віднестись з усією відповідальністю. Третій негативний момент – неспроможність юного українця чи українки адаптуватись у нових умовах і, як наслідок, занадто швидке повернення додому.
Приміром, отримавши диплом юриста у одному із сумнівних польських ВНЗ, але без польського громадянства, ви не зможете офіційно працювати в жодній юридичній установі (суди, митниця, прокуратура, відділ юстиції, військова прокуратура) ні в Україні, ні в Польщі.
В результаті вимальовується невтішна перспектива залишитись у Польщі працювати на роботі для людей «другої категорії». А отримані знання та навики виявляються зовсім непотрібними ні для європейського ринку праці, ні для України.
Окремим питанням варто відмітити реалії у польських приватних навчальних закладах. Маємо такі підводні камені:
• Більшість спеціальностей мають менше навчальних годин, ніж на аналогічних напрямках в Україні. Але винні в такій ситуації аж ніяк не поляки, а самі українці. Вони спочатку витрачають шалені гроші, повіривши у казки, які розповідають 99% рекрутаційних агенцій, а потім самі дивуються своїй наївності. Справа в тому, що у окремих польських ВНЗ формують навчальні групи виключно із іноземців, де, відповідно 90% студентів українці. Поляки, зазвичай, у таких групах відмовляються навчатися.
• Для того, щоб відкрити навчальну групу з певним напрямком викладання, необхідно, щоб число бажаючих перевищувало 8-10 осіб. Якщо на певний навчальний напрям немає повної групи, тобто «недобір», міністерство освіти Польщі відміняє дозвіл на навчання по цій спеціальності.
• До польських ВНЗ можна вступати без результатів ЗНО, що викликає загрозу опинитися серед студентів з низьким рівнем знань.
• Зверніть увагу, що на сайтах рекрутаційних агенцій у більшості випадків розміщена застаріла інформація про навчальні напрямки певних вузів за 2014-2018 навчальні роки. Тобто інформація про них є, а по факту тих спеціальностей може вже і не бути.
• Щоб обрана спеціальність проіснувала більше 2-3 років, потрібно щоб ваші однокурсники мали бажання та можливість навчатися на ній. Може скластися ситуація, що після 1 курсу навчання деякі студенти вирішують «взяти паузу», для заощадження коштів на те ж навчання, на проживання. Тим самим такі студенти ставлять під загрозу існування всієї спеціальності. Може статись так, що станом на 1 вересня у групі залишиться всього 7 чоловік (при мінімальній кількості 8) і ВНЗ просто відмовиться проводити заняття, на що установа має повне право. І, як показує практика, випадків, що спеціальність просто зникає після першого чи другого курсу, маса.
• Приватні навчальні заклади – це ті самі бізнес-структури. Польське законодавство звільняє вузи від оплати податків на додану вартість (ПДВ, або по місцевому VAT) за кошти, які були внесені на оплату навчання. Але і тут не все гладко. Навіть успішні приватні заклади іноді змушені брати кредити під виплату, розраховуючи на кошти, які мають надійти від студентів. Але не завжди сподівання, на практиці можуть відповідати дійсності. І заклади, не маючи достатнього фінансування, змушені визнавати себе банкротами. Тобто навіть набравши студентів, маючи все необхідне для ведення навчального процесу, окремі ВНЗ можуть залишити своїх студентів без дипломів. Або ж, не витримавши конкуренції, вуз переходити у власність інших структур. Більшість агенцій замовчують ці данні перед своїми клієнтами.
• Більшість агенцій-посередників, які з’явилися на ринку не так давно, можуть навіть не володіти інформацією про викладацький склад і відсоток залучення спеціалістів «зі сторони». Справа в тому, що працевлаштовані наукові кадри у вузах мають стабільну заробітну плату, а залучені з інших закладів, отримують грошову винагороду лише за «етап», що дозволяє економити. Якщо університет здатен виплачувати заробітну плату саме офіційно працевлаштованим карам, це свідчить про його фінансову стабільність.
• Варто також звертати увагу на такі прості показники, як кількість випускників, які отримали дипломи за весь період існування закладу. Досить корисно поцікавитись, який відсоток випускників працюють саме за обраною спеціальністю.
• Де відбувається проходження навчальної практики – існують такі приватні навчальні заклади, які для проходження цього етапу відправляють свої студентів до України.
Досить цікавою та корисною може стати інформація про щорічні перевірки ВНЗ, які проводить міністерство освіти та науки Польщі.
Ще один цікавий момент, про який «забувають» повідомити як агенції-посередники, так і самі представники вузів:
1. За архівацію документів необхідно сплатити від 400 до 1200 зл.
2. У ВНЗ існують штрафи за передчасне розривання договору про навчання.
3. Плата за перездачу іспитів складає від 0 до 600 зл.
4. Доплати за спеціалізацію.
5. Заклад не несе фінансової відповідальності, якщо напрям не буде працювати, а Ви не встигли подати документи до іншої установи.
6. Заклад не несе відповідальності, якщо навчальна група не була сформована на 2-3 навчальний рік і спеціальність закривається.
7. При необхідності повернути кошти за навчання, чекати, що це зроблять одразу, не варто.
8. Навіть отримавши карту поляка, не всі навчальні угоди передбачують можливість продовження навчання на безоплатній основі.
Варто також пам’ятати, що усі спірні ситуації вирішуються лише за участі суду, згідно польського законодавства і положень договору про навчання.
Після отримання диплому у польському ВНЗ, щоб мати можливість працювати по спеціальності у Європі, необхідно пройти процес нострифікації – узаконення іноземного документу про освіту. Лише 30% українців погоджуються пройти цю процедуру, вартість якої від 500-1000 євро, а термін виконання – від 6 місяців до 1 року.
А ще бувають форс-мажори, такі як затримка автобуса, невчасний виліт літака, знервованість та неорганізованість, поява мовного бар’єру, щільний графік, фінансові труднощі чи академічна заборгованість, які можуть зіграти вирішальну роль і в будь-який момент відправити Вас додому. Саме тому варто завжди правильно оцінювати ситуацію та свої можливості.