Україна vs Польща у питаннях національної пам'яті

Руйнування могил – це завжди негативне явище, не важливо чи то акт вандалізму, чи то результат роботи часу та природніх явищ. У будь-якому випадку, не залежно від країни знаходження могили, поховані мають право на спокій.

Але історія знає таких випадків безліч. Яскравий приклад тому стався п’ять років тому у Польщі. Вандали зруйнували пам‘ятник на могилі вояків УПА на горі Монастир. Це був один з 19 актів плюндрувань українських місць пам’яті на польських теренах за 2014-2019 роки. Його особливість - цей пам’ятник захищено міждержавною угодою України та Польщі, то ж він мав бути відновлений негайно. Але цього не сталося, бо нинішня польська влада не готова була відновити пам’ятник загиблим українським повстанцям. Попри обіцянки про перезавантаження відносин з Україною після зміни тут влади в 2019.

Та і вітчизняні активісти, члени різних місцевих ТПК, які досить плідно співпрацюють з польською владою, зовсім не переймалися цим питанням та на відміну того активно лобіюють відновлення могил польським функціонерам та встановлення все  нових та нових пам’ятних знаків, плит та ін. на території області.

Особисто я нічого проти впорядкування місць поховань не маю. Навіть навпаки. Однак, в цій ситуації прослідковуються подвійні стандарти та нівелювання пам’яті національних героїв віддаючи перевагу національним героям сусідньої держави.

Та все ж повернемося до теми - напередодні візиту президента Дуди до України на могилі вояків УПА на горі Монастир у Польщі на місці зруйнованого вандалами надгробка з’явився пам’ятник. Але не відновлений, а новий, непогоджений з українською стороною.

 8 жовтня, в Польщі підмінили надгробну плиту на братській могилі вояків УПА, що  на горі Монастир в Підкарпатському воєводстві. Про це повідомляє Володимир В'ятрович на своїй сторінці у Facebook.

Врешті щойно тепер напередодні візиту президента Дуди до нас на могилі з’явився пам’ятник. Але не відновлений, а новий, непогоджений з українською стороною. «Відновлювачі» загубили списки похованих повстанців, не спромоглися відтворити напис «поляглі за волю України»." - написав екс-очільник Українського інституту національної пам’яті

За словами В'ятровича, тепер цей брутальний крок, який є порушенням угоди між Україною та Польщею, представлятимуть як крок назустріч.

"Українська влада може вдати, що не помітила зневаги і говорити про нормалізацію стосунків. Хоч мала б згадати про гідність і те, що справжні партнерські стосунки будуються лише на взаємній повазі, - додав він.

Співробітник Українського інституту пам'яті  Павло Подобєд на своїй сторінці у Facebook підкреслив, що згідно з Угодою могилу мали відновити негайно, та цього не сталося. Під час телефонної розмови президентів Дуди і Зеленського 11 вересня 2020 року було домовлено поставити крапку в цій історії.

"І ось, напередодні візиту польського президента до Києва, на горі Монастир замінюють знищену надгробну плиту на нову. На новому надгробку зникає епітафія про «поляглих за Вільну Україну» і список з іменами вояків УПА. Замість «поляглих за Вільну Україну» одержуємо загиблих в лісі безіменних українців. Тут слід нагадати, що цей пам’ятник з’явився в горах не з доброї волі польських партнерів, а в результаті дозволу України відновити поле польських військових поховань на Личаківському цвинтарі у Львові. Якщо підміна написів на надгробку була здійснена з дозволу польської влади – виникає небезпечний прецедент. Скажімо, чи означає це, що українська сторона в праві вчиняти дзеркально, зокрема щодо польських військових поховань на Личаківському кладовищі? Чи ми знову будемо просити, щоб всі українські пам’ятники в Польщі не ліквідовували в обмін на згоду маркувати прикордонні області України новими польським мілітарними меморіалами?- пише Павло Подобєд.  

 Враховуючи таке відношення польських партнерів до могил наших співвітчизників, можливо і нам необхідно вести більш жорстку позицію в плані погодження проектів реставрації могил та текстів на надгробних плитах полеглим іноземним функціонерам?