ГОЛОВНАНОВИНИ УКРАЇНИ та СВІТУШпигун ГРУ РФ працював топменеджером німецької компанії?

Шпигун ГРУ РФ працював топменеджером німецької компанії?

22 июля 2020
Шпигун ГРУ РФ працював  топменеджером німецької компанії?

Уряд Німеччини відмовився коментувати повідомлення низки німецьких і зарубіжних ЗМІ, згідно з якими оголошений у розшук колишній член ради директорів збанкрутілої німецької фірми - платіжного оператора Wirecard - австрієць Ян Марсалек (Jan Marsalek) перебуває у Росії під опікою ГРУ - російської військової розвідки. Останні дані, зібрані під час великого журналістського розслідування, у якому брали участь репортери кількох видань, свідчать на користь тези про те, що колишній німецький топменеджер "співпрацював або навіть працював на російську спецслужбу", пише німецький журнал Der Spiegel.

На урядовій пресконференції в Берліні 20 липня усі спроби журналістів домогтися від офіційного представника канцлерки і спікерів німецьких міністерств відповідей на запитання щодо розслідування у справі Яна Марсалека, виявилися марними.

"Ми взяли до відома висвітлення цієї теми в ЗМІ, але ми ніколи не висловлюємося щодо ще не завершених слідчих справ, тому не коментуватимемо зараз припущення про можливе місцезнаходження пана Марсалека", - доволі холодно заявив Крістофер Бурґер (Christopher Burger) з пресслужби МЗС ФРН. "Мені нема чого додати до слів пана Бурґера", - лаконічно заявила представниця канцлерки Ульріке Деммер (Ulrike Demmer).

До цього часу розслідування афери Wirecard, включаючи пошук Марсалека, веде мюнхенська прокуратура - за місцем скоєння правопорушень. Якщо ж провадження візьме до себе Федеральна прокуратура Німеччини, це означатиме, що у ньому з'явилися дані, які свідчать про більш масштабний злочин і можливу участь у ньому зарубіжних спецслужб, як це було у випадку з вбивством у Берліні колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі (Торніке Кавтарашвілі).

Тим часом під час спільного журналістського розслідування, в якому брали участь співробітники Der Spiegel, The Insider, Bellingcat і медіагрупи McClatchy, з'ясувалося, що Марсалек підтримував на подив інтенсивні зв'язки з деякими партнерами в Росії.

За 10 років Марсалек понад 60 разів відвідував Москву

"Згідно з імміграційним даними, які опинились у розпорядженні Bellingcat, Марсалек був частим гостем в Росії: за останні 10 років він здійснив понад 60 поїздок в країну. Його імміграційне досьє налічує 597 сторінок, що набагато більше, ніж у будь-якого іноземця, з яким ми стикалися за п'ять років подібних розслідувань", - пише The Insider. Примітно, що Марсалек літав до Росії часто на чартерних бізнес-джетах і зазвичай залишався у Москві лише кілька годин. Його найтриваліша поїздка припадає на 2016 рік - три дні. Тобто Марсалек, вочевидь, не турист. Схожі часті і нетривалі поїздки до Росії репортерам Bellingcat зустрічалися в іншому розслідуванні, у якому йшлося про фінансування Кремлем італійської правопопулістської партії "Ліга Півночі".

"Тоді ми припустили, - пише The Insider, - що такі постійні одноденні поїздки функціонерів цієї партії - Савоіні та Д'Аміко до Москви - з частим використанням бізнес-джетів важко пояснити якось інакше, крім як способом перевозити великі суми готівкою". "

Під ковпаком" або на зарплаті російських спецслужб? Під час розслідування з'ясувалося також, що з 2015 року Марсалек займався нібито комерційними проєктами в Лівії, а насправді - планами зі створення приватних військових компаній. А його радником щодо лівійського напрямку був росіянин Андрій Чупригін - російський експерт з арабського світу, який, на думку західних спецслужб, є високопоставленим офіцером ГРУ. Bellingcat має дані, що свідчать про те, що російські спецслужби виявляли підвищену зацікавленість Яном Марсалеком: з початку 2015 року ФСБ відстежувала і об'єднувала в доступній для пошуку базі даних усі його міжнародні поїздки.

"Одна з можливих інтерпретацій - в 2014 році ФСБ вирішила, що він може бути цікавим об'єктом для вербування, - пише The Insider. - Інша можлива інтерпретація - увесь цей час з 2014 року Марсалек вже співпрацював з російськими спецслужбами". Станіслав Бєлковський Станіслав Бєлковський Як Марсалек міг потрапити до Росії? Агенція "Інтерфакс" цитувала 20 липня поінформоване джерело в російських владних структурах: "Державний кордон Росії в міжнародному пункті пропуску він (Ян Марсалек. - Ред.) не перетинав". Однак це не означає, що його немає в Росії. Востаннє співробітники Wirecard бачили свого топменеджера 18 червня. Потім він зник. Мали місце чутки, що Марсалек чи то на Філіппінах шукає зниклі мільярди, чи то переховується на Маврикії або де-небудь в Азії. За даними ж журналістського розслідування, уже через кілька годин після зникнення Марсалек - швидше за все через Таллінн - прилетів приватним літаком до Мінська, про що є запис у базі про перетин білоруського кордону. З Мінська він цілком міг перебратись до Росії і не "засвітитися" при цьому на білорусько-російському кордоні. Тож джерело "Інтерфаксу" могло сказати чисту правду. Московський політолог Станіслав Бєлковський в інтерв'ю DW однак заявив, що, за його даними, Марсалека доставили з Мінська до Москви військовим літаком співробітники головного розвідуправління Генштабу і розмістили десь у Підмосков'ї.

На зв'язки бізнесмена з російськими спецслужбами, каже Бєлковський, вказують "численні витоки: у Лівії, Сирії, Пальмірі після звільнення, розповідають про його візит до Чечні і зустрічі з Кадировим". Щоправда, все це не означає, що він був офіційним агентом, додав політолог. Але Бєлковському "очевидно, що він (Марсалек. - Ред.) інтегрований в російські еліти, у нього тут великі комунікації". На думку Бєлковського, російська влада, з огляду на "заслуги" Марсалека, "змінить ідентичність цієї людини". Він зможе жити за новим паспортом та, переконаний політолог, "відповідь (російської влади. - Ред.), що громадянина Австрії Яна Марсалека на території Росії немає, формально буде справедливою".

За матеріалами DW.

Коментарі (0)

Немає коментарів. Ваш буде першим!

Новини України та Світу
Йдеться про законодавчу ініціативу № 10256, її підтримали 295 народних депутатів, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Путін почав повномасштабну війну проти України 24 лютого 2022 року. Не зумівши "взяти Київ за три дні", він сконцентрувався на захопленні Донбасу та південних областей України.
Українці не поспішають купувати українські військові облігації. А дарма: по факту, це вклад у ВПК країни та спосіб трохи заробити, хоч і не дуже швидко.
Фахівці повідомили, що від падіння ніхто не постраждав. Причини інциденту поки що невідомі.
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається подальший перебіг повномасштабної війни, зазначили в НБУ.
Від 18 травня усі чоловіки у віці 18-60 років повинні протягом 60 днів оновити свої військово-облікові дані.
У 2024 році підтримка України залишиться польським пріоритетом у сфері розвитку, повідомив керівник МЗС Польщі.
Антоніо Тарвер пішов по найлегшому шляху і обрав переможця бою відповідно до габаритів бійців.
Розслідування спрямоване проти очільника консульського управління МЗС Молдови Василя Міркоса, стверджують неофіційні джерела.
Під ворожий удар потрапила інфраструктура обласного центру. На місці працюють всі необхідні служби. Наслідки атаки уточнюються.
Знаменитість доєднався до батальйону ударних БпАК "Ахіллес" 92 ОШБр. Це добровольчий підрозділ, сформований у перші дні повномасштабного вторгнення.
У каталонській команді повідомили радісну новину для уболівальників стосовно наставника клубу.
Вручення повісток українським чоловикам за кордоном поки що "виглядає досить нереальним", зазначив речник Міноборони.
Усі вони входили до складу так званої "виборчої комісії № 826", яку рашисти створили під час окупації Бериславського району.