Допоки Росія маніпулюватиме темою війни, історія Другої світової лишатиметься ще одним полем інформаційного протистояння

«АНЕКСІЯ ПЕРЕМОГИ» у Другій світовій війні - це схоже на те, як Росія святкує «возз’єднання» з Кримом. 

Виступаючи у ролі країни, яка нібито війну не починала, але прийшла на допомогу Європі, Радянська Росія, а пізніше й путінська – ніколи не приховувала своїх амбіцій на право називатися єдиною переможницею над фашизмом. Таким чином, Росія прагне укріпити свої позиції в світі, посилаючись на авторитет, здобутий під час визвольних кампаній, і натякаючи на те, що решта країн-союзниць зобов’язані своєю свободою виключно Червоній Армії. Повідомляє «Укрінформ».

У цьому ж ключі Кремль працює над применшенням ролі інших націй, що брали участь у війні. Зокрема, намагається знівелювати роль України та інших республік і знецінити їхні жертви. Так, на початку російсько-української війни російська пропаганда повернулася до тези про те, що «Росія виграла б Другу світову й без України».

Проте факти свідчать про інше. Більш як 20% складу Збройних сил СРСР, що воювали у Другій світовій, становили саме українці, а втрати серед українців налічують близько 3,5-4 млн – половину всіх загиблих воїнів. Внесок України у боротьбу з нацизмом – неоціненний. Україна пам’ятає про загиблих і цінує кожне людське життя.

Інструменти маніпуляцій:

-        заперечення фактів і просування «інтерпретацій»;

-        нав’язування образу «молодшого брата»;

-        звинувачення України в тому, що вона «забула свою історію».

Просуваючи меседж про те, що «Росія звільнила Європу від нацизму», Кремль прагне легалізувати й свою нинішню агресію.

У дні, коли світ радіє примиренню, держава-агресор налаштовує власних громадян на підтримку ідеї «Можем повторіть».

Наприклад, акцію «Безсмертний полк» Кремль щорік використовує суто в політичних цілях, орієнтуючись як на внутрішню аудиторію, так і на «експорт». Цей рух починався свого часу як громадський, проте пізніше був повністю взятий під контроль Кремля і став одним з інструментів гібридної війни. Театралізоване святкування перемоги покликане пробуджувати в людей сильні емоції – гнів, злість, ненависть… і гордість. Саме на цьому й грає нинішнє керівництво Росії, постійно підживлюючи суспільство зсередини легендами про «Велику вітчизняну». В реальності, йдеться про підміну справжніх понять вигаданими. Коли на параді крокують ряджені, а дітей залучають до театральних постановок, стає очевидним, що таке дійство не може мати нічого спільного з трагічною темою війни.

У Росії вже виросло покоління людей, виховане на безпідставному «ура-патріотизмі» й парадах 9 травня, які навіть не замислюються над тим, що насправді означають погрози «повторити» війну. Втім, з великою вірогідністю, вони підтримають нову агресію Кремля.

Інструменти маніпуляцій:

-        викликання сильних емоційних реакцій;

-        мілітарізація суспільства;

-        поширення наративу про «подвиг війни» на зовнішню аудиторію.

Під маскою святкувань Росія насправді просуває тему «ваєнщіни», сприяє розвитку фальшивого патріотизму, аби наповнити чимось ідеологічний вакуум і підготувати ґрунт для своєї агресії у майбутньому.

Історія є одним з майданчиків ведення війни за «серця й уми». Росія, конструюючи сучасний російський наратив, постійно звертається до теми Другої світової війни, маніпулюючи фактами, поширюючи інтерпретації й намагаючись промотувати образ переможця.

Історичний ревізіонізм уже став постійною складовою російської пропаганди. Пропонуючи нібито різні версії історичних подій, Росія насправді намагається нівелювати національну ідентичність колишніх «братів», аби залишити їх у власній орбіті. Реалізовувати теперішній порядок денний Кремля допомагають місцеві агенти, свідомі й несвідомі.

Допоки Росія маніпулюватиме темою війни, історія Другої світової лишатиметься ще одним полем інформаційного протистояння.

Автор: Катерина Кістол, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки